- голений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до голити 1). || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
голений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
голомозий — а, е, розм. 1) Без волосся на голові; лисий або голений. 2) у знач. ім. голомо/зий, зого, ч., зневажл. За часів Січі – про турків і татар, які мали звичай голити голови … Український тлумачний словник
голомозий — (без волосся на голові, лисий / голений) безволосий, гирявий, гологоловий, голомшивий … Словник синонімів української мови
виголений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
свіжовиголений — прикметник … Орфографічний словник української мови